Наголос. Рими вам як допомога.
Готуємося до ЗНО, але не тільки. Просто удосконалюємо своє мовлення. Вчитися ніколи не пізно і не треба соромитися того, що не все знаєш, що можеш помилятися, хоча ти, учитель, здавалось, на це не маєш права. Особисто мене (може, у колег по-іншому) завдання з вибором правильно чи помилково поставленого наголосу час від часу заводять у ступор. Ніби все життя говорив фартух, а виявляється — треба фартух . Так що теза про те, що вчитель — це вічний учень, в даному випадку спрацьовує на 100 відсотків. Цього року ми з моїми учнями 10 класу почали не просто зазубрювати слова, а придумували з ними двовірші. Ця робота буде тривати, але ось те, що вже напрацьовано. Користуйтесь.
Ремонт комп’ютера багаторазовий
Незабаром зробить мені зрив нервовий.
Гусінь в жовтій одежині
Й бородавки на спині
У кішки очі бурштинові,
Трохи хитрі, загадкові.
Розлився благовіст навколо –
Збираймося, пора до школи.
Твої вірші – найгірші.
Уродила горошина
Маленька, наче порошина.
Долини наче вишивані,
Дощем рясним поливані.
Усередині хатини
Стеля повна павутини.
Гуртожиток новий відкрився
Старий навіки зачинився.
Дано нам лише одно –
Добре скласти ЗНО.
Вимагає князь данину –
Оксамитову тканину.
Короля Людовіка підданий
Наказ одержав довгожданий.
Підданий корозії метал
Зіпсував мій п’єдестал.
Догма – догмат
Донька, донечка, дочка,
Дай-но глечик молока.
Ох, і здорова чорноброва:
Нарубала сама дрова.
Купив господар жалюзі,
Сказав повішати слузі.
Маю гарний заробіток –
Печиво куплю для діток.
Парадний меч дворучний
Для бою був не дуже зручний.
Стогін зрання й зітхання,
З теплим ліжком розставання.
Раптом застібка зламалась –
І Олеся розридалась.
Не злякався Шевченко заслання –
Написав українцям «Послання…».
Зубожіння чекає тих людей,
Розпестив хто своїх дітей.
Листоноша не встиг листи
По адресах розвезти.
Троянда у вазі завчасу
Губить силу й красу.
У саду треба її залишити,
Щоб могла вона сонцю радіти.
Закрутку я на руці зробив
І кровотечу зупинив.