Казка? А чому ні?! (Частина друга)

Глава 2

У якій ти дізнаєшся про те, звідки в оздобленні Землі з’явився червоний колір

Отже, шановний читачу, ти вже знаєш історію знайомства Сонця й Землі.
І  сподіваюсь, з нетерпінням чекаєш на продовження.  Що ж було далі?
Приготуй олівці й альбомний аркуш, сідай зручніше і слухай.

Після того, як сталося це незвичне знайомство, Сонце запитало свою нову Подругу:

  • Чому ти така бліда? На твоєму вбранні лише білий і чорний кольори. Навіть  не можна було б відрізнити , де вода, а де суша. Добре хоч чорні лінії (контури) вказують на це.
  • У мене немає фарб для мого наряду. Біле та чорне – ось і все, — відповіла Земля й тихенько заплакала. – Мені ніколи не бути такою яскравою, як ти.

Сонечку стало жаль її і, не довго думаючи,  воно запропонувало:

  • Я подарую тобі трохи червоної фарби. Ось подивись, як її у мене багато, — і протягнуло тюбик…

Але тут сталося несподіване: раптом зірвався Вітер – Пустун (один з тих вітрів, яких багато літає по світу) , вихопив у Сонця подарунок і закинув його глибоко-глибоко в море. Коли тюбик падав, ковпачок розкрутився, краплі фарби розлетілися в різні боки – і вода  стала ЧЕРВОНОЮ . З того часу море , куди впав тюбик з червоною фарбою, так і називають – Червоне.

(Безумовно, вода в морях, річках, океанах тепер синя зі всіма відтінками цього кольору. А як це сталося ? Про це трохи пізніше).

Ось так наша Планета здобула червоний колір. І від такого подарунка вона  трохи зашарілася, почервоніла від задоволення й відчуття, що  може бути такою красивою.

А краплі, що вилетіли з вкраденого Вітром-Пустуном тюбика з червоною фарбою, потрапили не тільки у воду, а й на сушу, де росли дерева, кущі, квіти. І те, на що вони, падали, теж ставало червоним. Найбільше ж пощастило квітам: мальвам,

трояндам,

тюльпанам

  • Ми тепер схожі на Сонце: такі ж неперевершені, яскраві, не такі, як усі інші  рослини.

Але пощастило не лише квітам, а й ягодам: суниці, малині, смородині…

І навіть КАВУНУ.  Так, так.  КАВУНУ! Це тільки ззовні він зелений.  Але серцевина така ж  червоногаряча, як у Сонця. Допитливий друже,  ти поцікавишся, як це могло статися, адже м’якоть цієї великої ягоди ( а кавун – це ягода) захищає міцний зелений кожушок. Ось відповідь.

Кавун лежав на вершині високої гори й радів, що нарешті може погрітися в сонячних променях. Саме в цей момент і налетів Вітер (той, що вкрав у Сонця червону фарбу). Кавун не втримався, покотився вниз, вдарився об камінь  – і розколовся.  Бризки фарби впали    на нього саме в цю мить. Ось чому всі нащадки кавунові ( якщо , звичайно, спілі) всередині червоні.

 

 

А тепер увага!  ЗАВДАННЯ.

Пам’ятаєш, я просила підготувати тебе олівці й альбомний аркуш. Прийшов час взятися за роботу й спробувати свої сили. Візьми червоний олівець і спробуй намалювати квіти чи ягоди, які в природі червоного кольору.

Але якщо ти зовсім маленький, то просто розфарбуй червоним олівцем ті квіти й ягоди, які в природі бувають червоного кольору.

    

Март 3, 2018

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *