Бурлака Олена

Особистий блог "Бурлака Олена"

Як ми «Кайдашеву сім’ю» вивчали (частина 2)

1 min read

Урок 2. Тема. «Кайдашева сім’я» — соціально-побутова сатирично-гумористична повість хроніка.

Йдемо за класичною методикою: перевірка домашнього завдання. Пам’ятаймо, що говорили про ознаки реалізму, про українські «Громади». Також не забули й про біографію Нечуя-Левицького.

Тому кожен з учнів (а їх 36) одержав стікер з написаним на ньому словом, словосполученням або датою. Після цього пропоную вийти й стати ліворуч від дошки тим, у кого слова мають відношення до життя й творчості Нечуя-Левицького. А праворуч — тим, у кого слова стосуються теми «Громади». Безперечно, будуть і ті, хто залишаться на місцях. Якщо написане у них не буде мати відношення до жодної з тем.

А ось ці слова (можуть бути інші)

Селянин, Львів, 1185, 1876, Кишинів, Богуслав, фізика, «Новий шлях», 1838, Австро-Угорщина, Шевченко, Біблія, Москва, авантюра, око, 1947, Січ, монастир, Драгоманов, 1648, студенти, сіль…

Після того, як групи зібралися, кожен пояснює свій вибір, згадуючи матеріал підручника.

Наприклад. Кишинів – найпліднішим періодом творчості Нечуя-Левицького вважається кишинівський період. 1947 рік – саме до цього року проіснувала одна з громад, створена І. Пулюєм в Австро-Угорщині.

А тепер нова тема. Безпрограшний варіант – це невеличка інтрига. Слайд 1,  на якому дві ілюстрації: обкладинки книжок «Кіт у чоботях» і «Кайдашева сім’я». І питання: «Що спільного?»

 

Слайд 2. І знову дві ілюстрації – два варіанти того, як можна поставитися до спадку.

  1. Прийми дане – і будеш нагороджений долею, Перед нами історія, яка відповідає всім канонам казки й має ознаки літератури бароко з її алегоричністю й моралізаторством)
  2. Яскравий приклад переходу. Патріархальні взаємин в родині (слово старшого – закон) замінюються дрібновласницькими: це моє, і це моє теж.

І знову наступний етап: даємо відповідь на три  «ЧОМУ?»

  1. Чому соціально-побутова?

Перед нами селянська родина, що живе на березі Росі в селі Семигори. Тут реалізується одна з ознак реалізму: увага автора зосереджена на побуті представників конкретної верстви українського населення кінця ХІХ століття. Це опис хати, подвір’я і заможних селян (Кайдаші, Довбиші), і бідних (Білаші). Не забув автор про забобони («лікування» Омелька від пияцтва); обряди (оглядини, поховання). Також щоденна праця членів селянської родини (вимітання сіней, прання, білення хати…).

  1. Чому сатирично-гумористична?

Ми посміхаємося, коли уявляємо жовті сап’янці, які «виставила Кайдашиха всім напоказ». Також не можемо втриматися від сміху, коли причиною сварки стає то мотовило, то сміття. Коли баба Палажка верещить через поцілунок ченця, що переплутав її з Мелашкою…, коли автор надає черговій сварці характер епічної битви.  Але коли невістка вибиває око свекрусі, то вже не до сміху.

Безумовно, ми сміємося з безглуздих чвар Кайдашів, але якщо така ситуація трапилась би (або трапляється) в нашій родині, то всім не до сміху.

  1. Чому повість – хроніка?

Ми бачимо життя родини протягом тривалого часу: день за днем, епізод за епізодом. Тобто в хронологічному порядку (без жодного екскурсу в минуле)

Після всього сказаного пропоную порівняти ці два зображення. «Кайдашева сім’я» написана приблизно 150 років тому, але чи не нагадують стосунки в родині Омелька Кайдаша взаємини в деяких сучасних українських сім’ях? Питання риторичне.

Яке ж домашнє завдання?

Саме актуальність проблем, піднятих у творі й сатирично-гумористичний характер дають мені право на таке домашнє завдання. Кожен повинен створити 5 мемів: сучасна ситуація і цитата з повісті. Відразу хочу сказати: жодного повтору не було. Правда, не всі виконали, але ті, хто це зробили, стовідсотково запам’ятають сюжет і характери героїв. 

Все минає, а конфлікти залишаються 

Це було запропоновано мною як приклад. З деякими роботами учнів ознайомлю  пізніше.

Далі буде…

 

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *