Як ми «Кайдашеву сім’ю» вивчали (частина 3)

Урок 3. Реалізм повісті І. Нечуя – Левицького «Кайдашева сім’я». Актуальність проблеми батьків і дітей.

Спочатку всі разом розв’язували тестові завдання за біографією автора.  І мені радісно було бачити, що більшість з легкістю давала відповіді.

Перевірка виконання домашнього завдання.

Потім всі разом сміялися, коли дивилися результати домашньої роботи. Нагадаю, мова йшла про меми. Як і обіцяла, ось деякі з них:

А далі форма, яка стала традиційною, але все одно залишається однією з найскладніших для вчителя.

Робота в групах.

Отже, шість груп по шість учнів. Далі кожна команда отримує аркуш А4.

Приблизно так це було:

Задача групи:

пригадуючи епізоди повісті, дійти від розв’язки до першопричини.

Наприклад. Кайдашиха залишається без ока – його вибила Мотря – молодиці трощать посуд, бо син Мотрі розбив випадково глечик – Мотря залізла на горище Марусиної хати в пошуках своєї курки – сварка між молодицями через сміття – перемірювання землі після смерті Кайдаша – Мотря хазяйнує у власній хаті, співає глузливу пісню про свекруху – Маруся свариться з Мотрею через обід – сварка через мотовило – Маруся обділили невістку полотном, Мотря не змовчала «над вами пан з нагайкою стояв» — неметена хата «Кайдашиха була зовсім здорова і дурила Мотрю» — сватання «Маруся любила чепуритися і держала себе дуже чисто» — Маруся за кріпацтва служила коло панів і набралася від них того панства.

Таким чином, визначаємо першопричину (як один з варіантів) – чому я не можу стати панею у власній хаті й керувати невістками. 

Аналогічно працюємо, розбираючи поведінку кожного з героїв: Омелька, Лавріна, Мотрі, Мелашки, Карпа . Безперечно, епізоди можуть повторюватися.

Висновок

В результаті можна прийти до висновку, що причиною безперервних сварок були і соціальні умови (старше покоління – покоління кріпацтва, молодше виросло й сформувалось вже у часи становлення капіталістичного суспільства), і вічні проблеми (батьків і дітей, людської впертості, зухвалості, небажання поступитися один одному)

Інструкція

Але повернімось до формату проведення роботи. Кожен учасник групи отримує свій номер 1,2,3,4,5,6. Перші 5 хвилин йде робота з героєм. Після сигналу вчителя учень кожної команди за номером 1 разом з аркушем переходить до наступної групи. І тепер вже кожна команда аналізує поведінку іншого персонажа, доповнюючи те, що написали до них. Через 3 хвилини учасник кожної команди за номером 2 разом з аркушем переходить до наступної групи. Тепер йде робота з третім героєм. Ще через 2 хвилини – знову перехід учнів за номером 3 і так до тих пір, поки аркуш з першим героєм не опиниться знову у першої команди.

Таким чином змінюється і склад команд, і кожен учень працює над змістом всього твору. 

Домашнє завдання

Скласти сенкан до кожного з головних героїв.