Бурлака Олена

Особистий блог "Бурлака Олена"

Лексикологія. Тропи як засіб вираження емоцій.

1 min read

Тема. Лексикологія. Тропи як засіб вираження емоцій.

(один з циклу уроків, присвячених річниці з дня народження Кобзаря)  — 10 клас

Мета   навчальна: поглибити знання про переносне значення слів і реалізацію цього явища через художні засоби: метафору, метонімію, синекдоху, персоніфікацію, гіперболу, алегорію, символи; повторити відомості про активну й пасивну лексику; 

розвиваюча:  збагачувати словниковий запас,  розвивати творчу уяву учнів, вміння підбирати потрібну лексику відповідно до запропонованої ситуації, аналізувати художні тексти;

виховна:  виховувати повагу й любов до художнього слова, толерантність, вміння працювати в команді.

Міжпредметні зв’язки: українська література, психологія.

Наочність: фрагменти анімаційного фільму «Психолог і метафора», картки із визначеннями основних термінів, сигнальні картки, текст поезії Т.Г. Шевченка «Думи мої…», уривок з повісті  «Наймичка», портрет Т.Г.Шевченка.

Тип уроку:  комбінований

Методи й прийоми: дедуктивні, дослідницькі, бесіда,змагання.

 

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

(Клас розбитий на три команди. Кожна команда вибирає собі назву згідно із темою уроку)

ІІ. Епіграф:

Ну що б, здавалося, слова…

Слова та голос, більш нічого,

А серце б’ється ожива…

Т. Г. Шевченко

ІІІ. Повторення вивченого

  1. Бесіда – 2 хвилини
  • Як ви вважаєте, чому саме такий епіграф обраний мною для сьогоднішнього уроку?

Відповіді (Березень. Шевченківські дні. Вивчаємо лексикологію.)

  • Чий це вірш?

(Шевченка)

  • Прошу представників кожної з команд вийти до дошки. У вас є 2 хвилини придумати сенкан до слова Т.Г.Шевченко.
  1. Повторення вивченого матеріалу. Змагання – 3 хвилини
  • Команда 1: Дати визначення поняттям – антоніми, архаїзми, лексика.
  • Команда 2: Дати визначення поняттям – пароніми, лексикологія, історизми.
  • Команда 3: Дати визначення поняттям – синоніми, діалектизми, авторські неологізми.

(За наведення прикладів – додатковий бал)

  1. Перевірка сенканів – 2 хвилини

Підбиваємо підсумки.

  1. Літературна вікторина із сигнальними картками – 3 хвилини

Перед вами на екрані цитати із творів Кобзаря. Ви повинні визначити :  архаїзм виділене слово (червона картка) чи історизм  (зелена картка). Та команда, де всі визначили правильно одержує 4 бали. По дві цитати для кожної команди.

  • Команда 1: Не китайкою покрились козацькії очі. Сам не соромиться конать в ярмі у ляха.
  • Команда 2: З нудьгою та горем жупан одягають. Уже Марко чумакує.
  • Команда 3: Все упованіє моє на тебе, мій пресвітлий раю. Вонми їх стону і пошли благий конець, о Всеблагая!

 

Підбиваємо підсумки

ІV. Нова тема

  1. Слово вчителя. – 1 хвилина

Якщо б зараз я вела урок у спортивному костюмі або у концертній сукні, ви , напевно, здивувалися. Тобто наш одяг ми підбираємо, залежно від ситуації, місця, пори року…  (Хоча не всі ліцеїсти ще навчилися це робити). Але навіть ті, хто уважно ставиться до своєї зовнішності, не завжди так прискіпливі до лексики, яку вживають у тій чи іншій ситуації. А варто було б повчитися в майстрів слова – письменників. Зокрема у Т.Г. Шевченка.

Отже, тема нашого уроку: «Тропи як засіб вираження емоцій». Всі вони пов’язані так чи інакше з таким явищем як полісемія – багатозначність. Є слова однозначні , такі, як, Європа, Тибет, українець. Є слова, що мають декілька значень. Наприклад ключ, козак. Але навіть однозначні слова можуть мати не тільки пряме, а й переносне значення. Наприклад: золотий годинник – золоте серце.

  1. Завдання командам. Журі оцінює оригінальність змісту речень. 4 бали. – 4 хвилини

На дошці два слова. Вам потрібно за дві хвилини придумати по два речення з кожним словом так, щоб в одному випадку це було пряме значення, а в іншому переносне. Слова: холодний, йти.

Підбиваємо підсумки.

  1. Поглиблення теоретичних знань — 3 хвилини.

Більшість з вас, використавши запропоновані слова в переносному значенні,

застосували такий троп, як метафора.  Цей термін має різні відгалуження – метонімія, синекдоха, персоніфікація, символ, гіпербола…  Метафора зустрічається повсякчас – і не тільки в літературі: в бізнесі, рекламі, побуті, мультиплікації. Подивіться уривок з анімаційного фільму «Психолог і метафора». Дайте відповідь на питання: «Які емоції хотів передати автор фільму, які думки?»

(Відповіді учнів)

  1. Робота з картками (терміни) — 4 хвилини

Перед вами пам’ятки з визначеннями основних тропів.

 

Метафора (від гр. — переміщення) — це перенесення рис з істоти чи предмета на істоту, предмет, явище на підставі подібності.

Метонімія (від грецького — перейменування) — це перенесення назви предмета з одного на інший на підставі суміжних зв’язків.

Типи перенесень:

  1. заміна матеріалу на виріб (чеське скло — про скляні вироби з Чехії)
  2. заміна твору на автора на ( «читати Шевченка» замість «читати твори Шевченка»)
  3. заміна вмісту на предмета ( з’їсти тарілку)

4 .заміна предмета його атрибутами (рожеві щічки озирнулася)

Синекдоха (від грецького — співвіднесення) — різновид метонімії, заміна однини на множину і навпаки, заміна родового на видове і навпаки. Інколи синекдохою називають вживання замість назви цілого предмета його частину.

Наприклад, перенесення за кількісною ознакою (однина — множина) «бережи копійку» замість «бережи гроші», «сто разів уже казав» замість «кілька разів».

Гіпе́рбола (грец.  hyperbole — перебільшення) —  Стилістична фігура явного і навмисного перебільшення для посилення виразності і підкреслення сказаної думки. Наприклад: «я казав це тисячу разів» або «височенний як дуб».

Літ́ота ( litotes — простота, помірність) — різновид метонімії , протилежний за значенням гіперболі), в якому міститься художнє зменшування величини, сили, значення зображуваного предмета чи явища.

Наприклад: бабуся «малесенька, ледве од землі видно»

Гротеск — тип художньої образності, який ґрунтується на химерному поєднанні фантастичного і реального, прекрасного і потворного, трагічного і комічного, життєподібного і карикатурного. Гротеск — найвищий ступінь комічного. Особливо яскраво виявляються сатиричні форми гротеску.

Використання у розмові слова гротеск зазвичай означає дивний, фантастичний, ексцентричний або потворний, і, таким чином, часто вживається для опису старовинних або спотворених форм, таких як маски на святкування Хеллоуін або горгуйлі на соборах.

Алего́рія ( іносказання) — спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями, з характерними ознаками приховуваного. Значення алегорії, на відміну від багатозначного символу, однозначне і відділене від образу; зв’язок між значенням і образом встановлюється за подібністю (наприклад, лев — сила, влада чи царювання).

Си́мвол (з грец. знак) — умовне позначення якого-небудь предмета, поняття або явища; художній образ, що умовно відтворює усталену думку, ідею, почуття. В українських піснях наявні традиційні уснопоетичні народні символи: сонце, місяць, зіроньки, човен, терен, верба, весна та ін.

Зараз я буду читати цитати з Шевченкових творів. Спробуйте визначити за

допомогою пам’яток, який троп використав автор і які емоції намагався передати. Завдання не тільки на правильність, а й на швидкість.

  • Море любило завзятих чубатих слав’ян. «Гамалія» (персоніфікація)
  • Гомоніла Україна, довго гомоніла. «Гайдамаки» (метонімія)
  • Довго кров степами текла червоніла. ( гіпербола)
  • Споконвіку Прометея там орел карає. «Кавказ» (алегорія)
  • Місяць неначе зна, що пожари Україну нагріють, освітять» (метафора)
  • Цариця сіла на дзиґлику. «Сон» (літота)
  1. Робота з текстами творів Т. Г. Шевченка: поезія «Думи мої…», повість «Наймичка»
  2. Пояснення завдання – 2 хвилини
  • Капітани. Вам пропонується короткий уривок з повісті Т. Шевченка «Наймичка». Ви повинні розширити речення, збагачуючи їх новими деталями, використовуючи при цьому різні тропи: епітети, метафору… Наприклад. Холодний вітер грається зі снігом і несе його кудись у ніч. Сердитий холодний вітер грається зі снігом, жбурляє, крутить і несе його кудись у ніч, у непроглядну темряву. На цю роботу 3 хвилини.

Недалеко шляху Ромодану, праворуч, як їхати з Ромна, простяглася  долина оточена горбами, що на них поставали дуби, липи та ясені; вздовж  долини \\ річка Сула. По берегах її стоять  \\верби й берести. Вздовж берега Сули\\ велике село, вкрите садами;

 

Недалеко шляху Ромодану, праворуч, як їхати з Ромна, простяглася широка прекрасна долина, оточена невисокими горбами, що на них поставали, наче на варті, столітні дуби, липи та ясені; вздовж широкої долини звивається-вється білою блискучою смугою річка Сула. По берегах її стоять, розпустивши свої зелені коси, старі верби й берести. Вздовж берега Сули простяглося велике село, вкрите зеленими темними садами.

 

  • Командам. Перед вами уривки з поезії Т.Г. Шевченка «Думи мої…». Вам потрібно за ті ж три хвилини знайти художні засоби , які використав автор і зробити висновок щодо емоцій, які він намагався виразити.

Команда 1

Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері    метафора
Сумними рядами?..
Чом вас вітер не розвіяв
В степу, як пилину?
Чом вас лихо не приспало,
Як свою дитину?..

Бо вас лихо на світ на сміх породило,  персоніфікація
Поливали сльози… чом не затопили,   метафора
Не винесли в море, не розмили в полі?.
Не питали б люде, що в мене болить,
Не питали б, за що проклинаю долю,
Чого нуджу світом? «Нічого робить»,—
Не сказали б на сміх…

Квіти мої, діти! метафора
Нащо ж вас кохав я, нащо доглядав?
Чи заплаче серце одно на всім світі,  метонімія
Як я з вами плакав?.. Може, і вгадав…
Може, найдеться дівоче
Серце, карі очі,
метонімія
Що заплачуть на сі думи,—
Я більше не хочу.
Одну сльозу з очей карих —
І пан над панами! метафора
Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!

За карії оченята,
За чорнії брови
Серце рвалося, сміялось,
Виливало мову,
персоніфікація
Виливало, як уміло,
За темнії ночі,
За вишневий сад зелений,
За ласки дівочі…
За степи та за могили,
Що на Україні,
Серце мліло, не хотіло
Співать на чужині…
Не хотілось в снігу, в лісі,
Козацьку громаду
З булавами, з бунчугами
Збирать на пораду.
метафора

 

Команда 2
Нехай душі козацькії
В Украйні витають —
Там широко, там весело
Од краю до краю…
Як та воля, що минулась,
Дніпр широкий — море,
Степ і степ, ревуть пороги,
І могили — гори,— гіпербола
Там родилась, гарцювала
Козацькая воля;
метафора
Там шляхтою, татарами
Засівала поле,
Засівала трупом поле, метафора
Поки не остило…
Лягла спочить… А тим часом
Виросла могила,
А над нею орел чорний
Сторожем літає,
    символ
І про неї добрим людям
Кобзарі співають,
Все співають, як діялось,
Сліпі небораки,—
Бо дотепні… А я… а я
Тілько вмію плакать,
Тілько сльози за Украйну…
А слова — немає…
А за лихо… Та цур йому!
Хто його не знає!
А надто той, що дивиться
На людей душою,—
  метафора
Пекло йому на сім світі,
А на тім…

 

Команда 3

Журбою
Не накличу собі долі,
Коли так не маю.
Нехай злидні живуть три дні
Я їх заховаю,
Заховаю змію люту   символ, метафора

Коло свого серця,
Щоб вороги не бачили,
Як лихо сміється…  оксиморон
Нехай думка, як той ворон,
Літає та кряче,
А серденько соловейком метафора , персоніфікація
Щебече та плаче
Нишком — люди не побачать,
То й не засміються…
Не втирайте ж мої сльози,
Нехай собі ллються,
Чуже поле поливають  метафора
Щодня і щоночі,
Поки, поки… не засиплють
Чужим піском очі…
Отаке-то… А що робить?
Журба не поможе.
Хто ж сироті завидує —
Карай того, боже!

Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти!
Виростав вас, доглядав вас,—
Де ж мені вас діти?
В Україну ідіть, діти!
В нашу Україну,
Попідтинню, сиротами
,

А я — тут загину.
Там найдете щире серце
І слово ласкаве,
Там найдете щиру правду,
А ще, може, й славу…

Привітай же, моя ненько,
Моя Україно,
метонімія
Моїх діток нерозумних,
Як свою дитину.

1839, С.-Петербург

 

  1. Слухання відповідей – 10 хвилин

 

  1. VI. Заключне слово. Пояснення домашнього завдання.
  2. Поки наше компетентне журі визначить переможця нашого змагання та обере найактивнішого учасника, дозвольте ще раз повернутися до епіграфу нашого уроку і згадати поезію нашої з вами сучасниці Ліни Костенко. Її вірш ніби продовжує сказане Кобзарем и закликає нас бути уважними до того, що ми говоримо і як ми говоримо. Закликає пам’ятати: «Людей мільярди і мільярди слів, а ти їх маєш вимовити вперше». І вимовляти треба, не забуваючи, що необережно сказане слово може образити когось чи навіть зруйнувати чиєсь життя.
  3. Домашнє завдання. Вправа 183.
  4. Оцінювання учнів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *