Згадаймо,що «поезія — це безсмертний дотик до душі»

Як ми працюємо з текстами віршів…

Як часто на уроках літератури під час вивчення віршів представників української поезії  ми, вчителі, настільки переймаємося тим, щоб учні знали, що таке епітет, порівняння, чим персоніфікація відрізніється від алегорії, як визначити тему та ідею,- що забуваємо про головне: «Поезія — це … якийсь безсмертний дотик до душі».

Чи такого очікували автори ?

Вірш з’являється в момент найвищого душевного піднесення або найглибшого розчарування. Автор намагається передати свої переживання, аркуш паперу стає для нього порятунком: хоч з кимось він може поділитися найпотаємнішим (хай навіть потім його творіння побачать і почують інші). А ми, старанно готуючи своїх вихованців до ЗНО, намагаємося розкласти по полицях теорії те, що не розкладається. Що ж маємо в результаті: або абсолютне неприйняття й саботаж, або сумлінне переписування з інтернету паспорту того чи іншого вірша. Ми як податкова інспекція: намагаємося дати кожному поетичному твору «паспорт та ідентифікаційний код». Чи такого очікувала Леся Українка, коли «під владою чаруючої ночі …. одна неподоланна врочистую одправу починала перед…незримим олтарем»?

Основи теорії літератури (тропи, риторичні фігури, рими, римування тощо) знати треба: вона допоможе (безумовно, тим, хто має здібності до віршування) свідомо підходити до оформлення своїх творів. Але для вчителя літератури це не повинно стати самоціллю.

Що пропоную ?

Про візуалізацію віршів уже йшлося у моїх дописах раніше. Мої учні від роботи з окремими віршами перейшли до створення колажів. Цього року, працюючи дистанційно, під час вивчення поезій Л.В. Костенко, вирішили скористатися онлайн-дошкою padlet. Перша частина завдання: за допомогою стрічки часу опрацювати біографію майстрині слова і представити її у вигляді PDF-файлу.  Нижче можете бачити посилання на деякі роботи. Увага! Кожен окремий аркуш розділений умовно на дві колонки. Починаємо з тої, що ліворуч (зверху вниз), потім переходимо до колонки праворуч (зверху вниз). 

Робота  Олени Руденко

https://drive.google.com/file/d/1mJ8Hdxl77RIsRReczWOQVRXQxWJYQVV7/view?usp=sharing

Робота Світлани Гурецької

https://drive.google.com/file/d/1eSCFCC5R1rguYyOar-4uJT6_r88cL6YO/view?usp=sharing

Робота Владислава Єфремова

https://drive.google.com/file/d/1xqPMFufHa6r9MJ-STMhH-bsenNtO5789/view?usp=sharing

Робота Антоніни Кальварійської

https://drive.google.com/file/d/1bjntyUnGCEzCANwEwddmTlm50hnJUYFj/view?usp=sharing

А ось формат роботи з віршами, які вивчаємо за програмою, був таким: створюємо колаж-кластер-асоціації (музика, картина, пора року, звуки природи, стихія) до одного з трьох віршів Л. Костенко: «Хай буде легко», «Страшні слова, коли вони мовчать», «Недумано, негадано». Свої асоціації стисло пояснюємо. Ось що вийшло. Це лише деякі роботи.

Автор Ярослава Клєб

https://drive.google.com/file/d/1tjLP—RWaFgjUOFojyfyRMgZfdb1Rtu3/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/1xqPMFufHa6r9MJ-STMhH-bsenNtO5789/view?usp=sharing

Автор Владислав Єфремов

https://drive.google.com/file/d/1INXzCPt-iBcB8v2e0NRkAsvlvsG30vBK/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/10wdnDnrF2A4OIDD23F6lLnA1L5nCPZ_9/view?usp=sharing

Автор Олена Руденко

https://drive.google.com/file/d/1XO2R8WBNKzGlYAuLYZVts-ptJwjwpbMZ/view?usp=sharing

Висновок

Таким чином формуємо в учнів такі ключові компетентності, як загальнокультурна, інформаційно-комунікаційна, міжпредметна естетична компетентність, проектно-технологічна компетентність. А якщо сказати простіше, даємо можливість дітям відкрити для себе світ поезії, розповісти про своє розуміння лірики конкретного автора. Чи не є це головним для вчителя-мовника?!